
- Частоту операцій.
- Незвичні суми.
- Поєднання подій, що виходять за межі звичної поведінки клієнта.
«Якщо протягом короткого часу надходить низка переказів або з’являються транзакції з нетиповими для картки сумами чи регіонами, це викликає підозру в системах захисту банків. Алгоритми оцінюють ризик за низкою параметрів: метадані платежу, історію операцій власника, геолокацію та інші фактори», — пояснила банкірка.Одним із таких параметрів, зазначила Довгальська, і є тригерні слова. Однак, зауважила вона:
- Це лише один з інструментів.
- Технічно він не завжди спрацьовує коректно.
«Тригери по тексту платежу можуть допомогти. Але вони можуть видавати помилки», — визнала банкірка.Річ у тім, що люди по-різному формулюють призначення переказів. А тому рукописний або автоматично згенерований текст іноді матиме слова, які випадково збігатимуться з «чорним списком».«Тому банки й поєднують словникові фільтри з поведінковою аналітикою й навіть перевіркою вручну. Тобто коли відбувається безпосередній контакт із клієнтом. Але це лише у складних випадках, які сумарно не перевищують 0,1% від усіх платежів», — пояснила вона.До самих таких слів, сказала банкірка, належать такі, що пов’язані з ризиковими послугами або шахрайською термінологією.Однак, засвідчили наші розмови з низкою банків, українцям варто добирати слова навіть під час здійснення «невинних», звичайних платежів. Наприклад, у « Райффайзен Банк Україна» розповіли:
- Якщо, умовно, хлопець переказує гроші своїй дівчині, доречніше буде написати «Переказ власних коштів дівчині».
Тобто чітко вказати походження коштів і ким для переказувача є отримувач.
- Якщо це подарунок — «можете вказати це».
Водночас, зазначили у банку, якщо ви повертаєте борг і напишете про це в призначенні платежу, то можуть виникнути запитання.«Якщо платіж потрапить на перевірку, у вас можуть запитати, що це за борг, або попросити надати документи, які це підтверджують (боргову розписку, договір позики)», — пояснили в банку.Однак, зазначили там, якщо переказ відправляється фізичній особі (окрім ФОПів), варто уникати формулювань «оплата за товар”/”оплата за послугу». Адже, пояснюється, такі платежі можливо приймати лише на рахунок підприємця.«На рахунок фізичних осіб таку оплату надсилати не можна — адже це є порушенням податкового та банківського законодавств. Сам платіж, можливо, і не заблокують — але в отримувача коштів можуть виникнути проблеми із його банком», — пояснили в банку.Єдиного підходу та, ймовірно, навіть списку «підозрілих» слів у банків немає. Тому не виключено, що кожна установа самостійно вирішує, за які слова «каратиме» і чи каратиме взагалі.


