Польща займає друге місце за кількістю українських мігрантів після Німеччини. На початку року в Польщі проживало 988 тисяч українців. За три роки повномасштабної війни з України виїхало близько 20 тисяч IT-фахівців, з яких 39,5% переїхали до Польщі. Відзначено, що з 2022 року в Польщі з’явилося 610 IT-компаній, заснованих українцями.
Ця країна приваблює фахівців з кількох причин: близькість до України, можливість зберегти роботу, наявність знайомих та компаній, які допомагали з релокацією. Важливу роль також відіграє податкова система: дохід до 120 000 злотих обкладається податком 12%, а все, що вище, — 32%. Для порівняння, в Німеччині ставки коливаються від 14% до 45%, у Чехії — 15%, у Словаччині — 19% і 25%.
Легалізація працівників і бюрократичні труднощі
В деяких компаніях є команди, які підтримують релокованих фахівців. На початку війни процес легалізації був більш простим. Хоча з 1 червня почали діяти нові правила, які зазвичай приносять позитивні зміни для працівників — цифровізацію, консультаційні пункти та інтеграційну підтримку, терміни обробки довгострокових дозволів на проживання подовжилися, а кількість бюрократичних процедур зросла. Це є загальноєвропейською тенденцією.
Деякі компанії зазначають, що ситуація стає складнішою: спостерігається зростання бюрократії, податкового навантаження та конкуренції за вакансії, що особливо впливає на молодших спеціалістів. Ринок стає все більш вигідним для роботодавців.
Як зміни відчувають самі айтівці
Фахівці помічають зміни в суспільному ставленні. Вибори призвели до нестабільності в питаннях, пов’язаних з Україною. Відчуття загрози, особливо у зв’язку з дітьми, стало більш вираженим. Інші відзначають зростання скептицизму щодо українців у соціальних мережах та на рівні державних рішень. Проте в повсякденному житті ставлення залишається переважно позитивним. В суспільстві відчувається потреба у жорсткіших правилах міграції.
Соціальні програми для українців у Польщі
Українці мають можливість отримувати виплати за програмою «800+» (800 злотих щомісяця на кожну дитину до 18 років), одноразову допомогу в 300 злотих на навчання, а також «дитячий капітал опіки» для другої та наступних дітей до трьох років. Доступні безкоштовна медицина, освіта, мовні курси та програми підтримки оренди.
Ті, хто стають податковими резидентами, можуть користуватися пільгами, зокрема тимчасовим звільненням від PIT (податок на доходи фізичних осіб), повним звільненням для молоді та для сімей з багатьма дітьми. Соціальна підтримка стала важливим фактором для багатьох українських фахівців, хоча деякі оцінюють програму з обережністю.
Чи планують українські айтівці залишатися у Польщі
Погляди українських IT-фахівців, які проживають у Польщі, на майбутнє різняться. Деякі відзначають, що зміни з боку польської влади викликають відчуття невизначеності. Тому деякі спеціалісти вже розглядають можливості переїзду в інші країни, хоча частина не планує змінювати місце проживання.
Найбільш популярними напрямками для релокації є Східна та Центральна Європа. Багато айтівців зазначають, що вже мають картку поляка, а деякі навіть встигли взяти житло в іпотеку, тому планують пов’язати своє подальше життя з Польщею. Приблизно половина опитаних виявила готовність повернутися в Україну, при цьому частина людей, які мають сім’ї, розглядають повернення не в повному складі.
Ті, хто не планує повертатися, зазначають, що основними причинами є страх мобілізації, недовіра до гарантій безпеки в Україні та звикання до життя в іншій країні.
- 25 серпня 2025 року президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон про продовження соціальних виплат українським біженцям до березня 2026 року. Він наголосив, що допомога залишиться лише для тих, хто працює та сплачує внески;
- Якщо вето залишиться, з 1 жовтня 2025 року українці з продовженими візами, картами перебування або безвізовим статусом можуть втратити легальне право на проживання та роботу.
