Сучасні туристи в основному відправляються до Туреччини не лише для відпочинку, але й активно шукають житло та комерційні приміщення. Які ж причини такого значного зростання інтересу до нерухомості в цій країні? Розглянемо це на основі даних з Finance.ua.
Протягом 2026 року уряд Туреччини має намір провести всебічну ревізію ринкових цін у житловому секторі. Очікується, що результати співпраці Земельного кадастру з місцевими властями призведуть до збільшення ринкової вартості нерухомості в 10−15 разів.
Такі значні зміни мають під собою певні підстави. Щоб їх зрозуміти, важливо заглянути в ситуацію більш глибоко. Ми звернулися до місцевих форумів, де серед обговорень простих громадян почала вимальовуватися справжня картина.
З’ясувалося, що щорічно в Туреччині реалізується близько 1,5 мільйона житлових об’єктів. При цьому в договорах часто вказується одна сума, а насправді продавець отримує значно більше. Це усталена практика, про яку ніхто не приховує.
За приблизними оцінками, податкові втрати, які виникають через такі «схеми», становлять близько шести мільярдів доларів щорічно. І в цьому випадку «програє» не лише держава.
Розглянемо ситуацію:
- громадянин Туреччини має намір продати свою квартиру в популярному районі. Його мета — якнайшвидше отримати гроші для реалізації певного плану. Він знаходить покупця, і вони швидко узгоджують ціну. В договорі, щоб зменшити податкові витрати, вказується нижча сума;
- через півроку або рік новий власник вирішує переїхати і шукає нових покупців. Усе проходить досить швидко. Потенційні покупці починають перевіряти правовстановлюючі документи, аналізують вказану в договорі суму. Вони запитують себе: чому така різниця? Адже угода на право власності була укладена нещодавно. Чому ж ціна так різко піднялася? Чи проводився ремонт? Ні. Чи були куплені дорогі меблі? Теж ні.
Ситуація може виглядати підозрілою. Якщо продавець пропонує й далі підтримувати «ланцюг», тобто в договорі вказати одну суму, а фактично віддати йому більше — це вже може виглядати як шахрайство. Це лише одна з багатьох можливих проблем.
Якщо власник захоче передати нерухомість банку як заставу для отримання кредиту, фінансові експерти також можуть запитати, чому ця нерухомість така дешева. Вони можуть відмовити у фінансуванні або затвердити суму, що виявиться значно меншою за необхідну.
Для податкових органів важливо знати, звідки походять кошти і чи є документи легальними. Сума, що надійшла на рахунок продавця, повинна відповідати тій, яка була отримана від продажу нерухомості. Можливі незначні відхилення (зазвичай в менший бік, оскільки можуть бути додаткові державні сплати або повернення боргів чи термінові покупки).
Як це впливає на зростання цін?
Всі сплати під час оформлення, зокрема поліси страхування нерухомості та процентні ставки державного внеску, залежать від «цифри» в договорі. Тобто, якщо нерухомість продається за 100−200 тис. доларів, саме з цієї суми і потрібно все сплатити.
Якщо продавець укладає угоду на 100 тис. доларів, але в договорі вказує 50−75 тис. доларів, податки та збори сплачуються з «офіційної» суми, а на рахунок надходить більше — це може стати причиною серйозної перевірки і накладення штрафів, які можуть виявитися суттєво більшими. Не варто ризикувати.
