«Ми разом з Єврокомісією провели детальний аналіз українського законодавства у контексті фінансових та бюджетних аспектів. Близько 90% бюджету ЄС формується завдяки внескам країн-членів. Після того як Україна стане частиною ЄС, вона також буде зобов’язана робити свої внески. Однак, згідно з чинною бюджетною системою, Україна буде розглядатися як нетто-отримувач фінансових ресурсів від ЄС», — підкреслила Підласа.
Вона уточнила, що внески України включатимуть:
- митні збори (оскільки ЄС є митним союзом, країни-члени зберігають лише 25% від митних зборів, а 75% надходять до бюджету ЄС);
- ПДВ (0,3% від зібраного ПДВ, але не більше половини валового національного доходу);
- грошові внески, пропорційні валовому національному доходу (після надходжень від митних зборів та ПДВ, різниця між запланованими витратами і доходами бюджету ЄС покривається внесками держав-членів — це становить приблизно 70% доходів бюджету ЄС);
- збір за неперероблену пластикову упаковку (0,8 євро за 1 кг відходів).
«Невдовзі ми відкриємо рахунок у НБУ, на якому будуть накопичуватися ці кошти для подальшої передачі до бюджету ЄС. Ми просимо про перехідний період (після вступу до ЄС) для збору за неперероблену пластикову упаковку, оскільки наразі нам бракує законодавства та інфраструктури для обліку цих відходів», — додала Підласа. Вона також зазначила, що через значні витрати на оборону та відновлення країни після війни, Україна буде просити про тимчасове зменшення або відстрочку внесків до бюджету ЄС, які розраховуються на основі зібраного ПДВ і валового національного доходу.
