МВФ оцінив наслідки відмови ЄС від російських енергоресурсів для Угорщини
Повна відмова Європейського Союзу від російських енергоносіїв стане суттєвим викликом для економіки Угорщини. Як свідчать дані Міжнародного валютного фонду (МВФ), можливі втрати можуть перевищити 4% валового внутрішнього продукту (ВВП). За інформацією фонду, Росія залишається головним постачальником енергії для Угорщини. У 2024 році 74% газу та 86% нафти, що споживаються в країні, були імпортовані з Росії. Для порівняння, у 2018 році ці показники становили 64% та 66% відповідно.
Постачання вуглеводнів залежить від обмежених маршрутів, зокрема газопроводу TurkStream через Сербію та нафтопроводу Adria через Хорватію. Це підвищує вразливість Угорщини до потенційних перерв у постачанні і коливань цін. Угорщина є однією з найбільш енергоємних економік Європи, споживаючи значно більше енергії на одиницю ВВП у порівнянні із середніми показниками по ЄС. Основна частка споживання припадає на промисловість, зокрема на хімічну, металургійну та автомобільну галузі, де витрати на енергію істотно впливають на обсяги виробництва та інвестиції.
Повна відмова ЄС від російських енергетичних постачань до 2027 року стане серйозним тестом для угорської економіки. За оцінками МВФ, у разі повного припинення постачання газу з Росії, падіння ВВП Угорщини може перевищити 4%. Це підкреслює необхідність швидкої диверсифікації джерел постачань, покращення енергоефективності та глибшої інтеграції в регіональний ринок електроенергії.
У звіті МВФ пропонуються різноманітні заходи для зміцнення енергетичної безпеки Угорщини. На рівні ЄС рекомендується підвищення цін на викиди вуглецю, поглиблення енергетичного союзу та розширення торгівлі електроенергією. Для Угорщини основними заходами є: покращення стандартів енергоефективності для транспорту, будівель і домогосподарств, прискорення реалізації проектів відновлювальної енергетики, а також відмова від субсидій на вуглецеве паливо.
Згідно з розрахунками, впровадження цього комплексного пакета заходів дозволить знизити енергетичні ризики Угорщини на 30% і зменшити витрати на енергетику до 10% ВВП протягом наступних п’яти років. Крім того, ці реформи допоможуть досягти кліматичних цілей ЄС, зокрема зменшення викидів на 55% до 2030 року та досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року.
