Країни з розвинутою економікою почали частіше застосовувати свої національні валюти для міждержавних фінансових операцій. Частка китайського юаня у світових транзакціях зросла до 3,6% у першій половині 2025 року.
Цю інформацію надали головний економіст аналітичного відділу міжнародної економіки НБУ Діана Баліоз та керівник відділу Інна Співак. Вони відзначили, що чотири роки тому частка юаня в міжнародних платежах становила всього 2,2%, а дані цього року вказують на стабільне зростання.
Попри те, що юань зміцнює свої позиції, його частка, як і частка інших валют країн, що розвиваються, залишається незначною у порівнянні з доларом США та євро. Згідно з даними НБУ, у першій половині 2025 року на долар припадало близько 50% усіх міжнародних транзакцій, а на євро — 22,6%.
Найбільше зростання частки юаня відзначається у сфері фінансування торгівлі, де він зайняв друге місце з 6,3%, піднявшись з 2% чотири роки тому. Юань навіть випередив євро, частка якого в цьому сегменті становила 5,9%.
Інші валюти країн з ринками, що розвиваються, як-от індійська рупія та саудівський ріал, також показують повільне зростання у міжнародних операціях, хоча їхні частки поки що не перевищують 1%. Проте долар США залишається безсумнівним лідером у фінансуванні торгівлі, з часткою 82,3%.
Експерти НБУ визначають кілька причин, чому національні валюти стають все більш популярними. Серед них намагання Китаю зменшити залежність від долара на фоні загострення торговельного конфлікту зі США, який почався у 2016 році. У травні цього року Народний банк Китаю закликав провідні фінансові установи підвищити частку юаня в міжнародних торгових операціях до 40% з теперішніх 25%.
Зростанню використання юаня також сприяло активне його застосування країнами, що опинилися під санкціями, зокрема Росією, для обходу обмежень після 2022 року. Частка юаня в китайських розрахунках за імпорт російських товарів зросла до 23% у 2022 році з 4% раніше.
Крім того, з 2022 року Китай активно розширює міжнародне кредитування в юанях. Наприкінці 2024 року 32% транскордонних кредитів були надані саме в цій валюті, тоді як у 2021 році — лише 17%. Також розвивається мережа клірингових банків у Лаосі, Казахстані, Пакистані та Бразилії.
Однак, як зазначають фахівці, незважаючи на зростання національних валют країн з ринками, витіснення долара займе певний час. Частки долара та євро в міжнародних розрахунках залишаються значно вищими, а глобальна інфраструктура підтримки долара значно ширша.
«Розвиток цифрових валют може потенційно сприяти поширенню національних валют у міждержавних платежах країн з ринками, що розвиваються. Проте цей процес є досить складним і вимагатиме багато часу», — резюмували в НБУ.
