Тепер норми військово-лікарської експертизи Збройних Сил України поширюються також на:
- Службу безпеки України;
- Службу зовнішньої розвідки;
- Державну прикордонну службу;
- Національну гвардію;
- Управління державної охорони.
«Усі ці організації використовуватимуть єдиний список захворювань для оцінки готовності до служби. Медичні огляди військовослужбовців цих установ будуть проводитися у їхніх медичних закладах, а у випадку їх відсутності — у цивільних лікарнях за укладеними договорами», — зазначила Свириденко.
Крім того, уряд спростив процедуру проходження медичних та військово-лікарських експертиз, включаючи дистанційний формат для військових та постраждалих, які тривалий час лікуються за межами України (12 місяців і більше) та не можуть пройти експертизу в Україні. Проєкт має на меті покращити механізм проведення ВЛК для захисників України, які перебувають на тривалому лікуванні і не можуть прибути на комісію в Україні.
Експериментальний проєкт охоплює всіх службовців Сил оборони і безпеки України, а також працівників цивільного захисту та поліції, які постраждали внаслідок військової агресії Російської Федерації.
Принципи роботи механізму
Для проходження дистанційної ВЛК захисник або його законний представник повинен надати копії медичних документів з закордонного лікувального закладу командиру своєї військової частини (або іншій уповноваженій особі). Документи мають бути засвідчені та перекладені українською мовою. В них має бути зазначений діагноз згідно з Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ-10 або МКХ-11).
Військова частина передасть ці документи разом з направленням до військово-лікарської комісії, яка розгляне їх протягом 10 днів. Після цього ВЛК ухвалить рішення про придатність (або непридатність) до служби та оформить відповідну довідку, яка буде надіслана командиру частини.
При цьому, якщо захисник пройде дистанційну ВЛК, то після повернення в Україну повторний медичний огляд не буде необхідний. Затверджено список захворювань та станів, які дозволяють проходження дистанційної ВЛК. До них входять:
- злоякісні новоутворення;
- захворювання очей та їх придатків;
- травми голови та шиї;
- травми хребта, спинного мозку та нервів;
- травми внутрішніх органів;
- травми верхніх та нижніх кінцівок;
- термічні та хімічні опіки.
