Заступник директора з питань торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса у своєму коментарі для Finance.ua акцентує, що існує два основних сценарії розвитку подій для України після завершення війни. «Перший — оптимістичний, коли наша країна зможе швидко стати повноправним членом Європейського Союзу, що відкриє широкі можливості для інвестицій і стабільного економічного зростання. Другий — песимістичний, при якому цього не станеться, і в результаті наша економіка опиниться в ситуації тривалої депресії, а українці зіштовхнуться з серйозними фінансовими труднощами. «Я не бачу інших варіантів. Попри всі виклики, що стоять перед європейськими державами, вступ до ЄС забезпечить нам значні фінансові вливанні у вигляді інвестицій, доступних кредитів та швидкого розвитку спільних проектів», — зазначає він.
Яскравим прикладом вигоди від інтеграції в ЄС є Польща, яка стала членом цього блоку 1 травня 2004 року. Важливо зазначити, що майже відразу після цього, протягом кількох місяців, ця країна стала лідером економічного зростання на континенті. Протягом наступних десяти років ВВП Польщі зріс вдесятеро — з 218 до 521 мільярда доларів, а у 2021 році він склав 674 мільярда доларів.
Ця країна, після вступу до ЄС, пережила безпрецедентний інвестиційний та споживчий бум, що призвело до двократного зростання експорту. Польща стала одним із провідних європейських виробників і експортерів у таких секторах, як автомобілебудування, електроніка, побутова техніка та меблі. Це призвело до створення нових робочих місць і значного підвищення заробітних плат.
Протягом 20 років (2002-2024 рр.) ЄС інвестував у розвиток польської економіки 175 мільярдів євро. Проте, ЄС не завжди однаково розподіляє фінансові ресурси серед країн. Негативний досвід Греції, яка отримала 300 мільярдів доларів з 2008 по 2015 рік, є наочним підтвердженням цього. Отже, можна зробити висновки: навіть ставши членом ЄС, Україна може зіткнутися з ризиком недостатніх обсягів інвестицій, які можуть не відповідати її очікуванням і потребам для відновлення після війни. Однак, для України, яка безперечно переживе цю жахливу війну, ЄС може зробити особливий виняток.
Але рф може знову розпочати агресію проти України в будь-який момент. Як відомо, інвестиції шукають стабільності, тому керівництво ЄС може затягувати процес виділення значних коштів. Можливі незначні фінансові вливання, а також призупинення різних спільних проектів у промисловому секторі та послугах. США можуть діяти подібним чином, орієнтуючись на приклад Інвестиційного фонду відновлення.
Якщо Україна не стане членом ЄС, тобто за песимістичним сценарієм Сергія Фурси, фінансова допомога та інвестиції будуть присутні, але їх обсяги не можна буде порівняти з тими, які вона могла б отримати будучи повноправним членом цієї організації.
«У такому випадку кошти на відновлення та подальший розвиток економіки, що, звісно, вплине на життя звичайних українців, надаватимуть міжнародні фінансові інституції, такі як ЄБРР та Світовий банк. Країна також залучатиме приватних інвесторів з різних країн, оскільки Україні знадобляться значні ресурси. Але варто зазначити, що йдеться не про відновлення міст та підприємств на окупованих територіях, а про неокуповану Україну. І це, звісно, постраждала в десятки разів менше, ніж ті ж окуповані райони Донбасу або Південь», — зазначає Фурса.
Цю точку зору можна підтримати. Наприклад, станом на 1 липня 2025 року Україна отримала транш приблизно 500 мільйонів доларів від МВФ у рамках програми Extended Fund Facility, яка передбачає чотирирічне фінансування. До 2027 року за цією програмою Україна повинна отримати загалом 15,5 мільярда доларів.
Зараз, поки наша країна ще не є членом ЄС (лише кандидат), вона отримує значну підтримку через програму Ukraine Facility на 2024-2027 роки, яка становить 50 мільярдів євро. Це свідчить про те, що європейські фінансові структури вже нині забезпечують фінансування значно більше, ніж МВФ. Після вступу до спільноти ця підтримка буде інтегрована в загальну фінансову систему ЄС, і ці суми можуть зрости в кілька разів. Наприклад, до 150 мільярдів доларів за той же чотирирічний період.
Якщо Україну не приймуть до ЄС, їй буде вкрай складно знайти необхідні фінансові ресурси. Навіть через МВФ. Не кажучи вже про приватних інвесторів. Висновки Позитивний сценарій — акцент на ключові галузі з якісним страхуванням військових ризиків. Негативний — повільний розвиток з акцентом на донорських вливаннях.
