«Є жінки-таксисти, жінки-водії автобусів чи тролейбусів. Але є важкі або небезпечні роботи, де жінки просто не зможуть замінити чоловіків», — каже фахівець.Тому так актуалізувалося питання залучення трудових мігрантів, які, теоретично, могли б замістити тих спеціалістів, яких бракує на ринку. Тим паче, за словами пана Непрана, ця практика не є новою в українській історії.«Ще у Радянському Союзі були працівники з країн соціалістичної співдружності, попри закритий характер економіки. В’єтнамці працювали на наших підприємствах легкої промисловості, корейці — у сільському господарстві і так далі. Тобто це в нас вже було», — вважає він.Проте і в цій ідеї не усе як по маслу. Фахівець зауважує, що кваліфікація мігрантів є ключовим елементом цього «пазлу». І ось тут і криється головна проблема — представники яких країн захочуть працювати в Україні та заповнювати «білі плями» вітчизняного ринку праці. І чи «підійдуть» ці спеціалісти нам.«Кого саме мають на увазі? Традиційно мова про мешканців Південно-Східної Азії: Індія, Пакистан, Бангладеш. З моєї точки зору це хибна позиція, яка не вирішить проблему трудових ресурсів, — каже представник Торгово-промислової палати України. — Бо, з огляду на стан нашої промисловості та економіки, нам потрібна не так низько кваліфікована (або взагалі некваліфікована) робоча сила, як фахівці хоча б рівня технічного коледжу. Потреба у працівниках низької кваліфікації — це незначний відсоток».«Очільник Будівельного альянсу мені називав потребу у 200−300 тисяч лише будівельників, на заміну мобілізованих. Вони дивилися не у бік Південно-Східної Азії, а на пострадянський простір та у сторону Балкан, — продовжує він. — Це Киргизстан, Узбекистан, Таджикистан, у яких зараз є проблеми з працевлаштуванням у рф, але які ментально нам ближчі. А також це країни колишньої Югославії. Вони зможуть адаптуватися до наших умов й асимілюватися. А у другу чергу у Будівельному Альянсі дивилися, щоб в цих людей була кваліфікація фахівця».У сільському господарстві та інших галузях ситуація схожа, зауважує Непран.«З трактористів й комбайнерів виходять кращі танкісти, бо там потрібно мати відповідні навички фахівця, щоб впоратися з такою технікою. Тому таких робітників мобілізують найчастіше. Чи зможуть іноземці замінити українських трактористів та комбайнерів? Я дуже скептичний щодо цього», — вважає він, хоча й визнає, що «іноземні кадри нам потрібні».Фахівець з економіки зазначає, що головне у цій історії почнеться по завершенню війни, адже для того, аби привабити мігрантів з бажаних нам країн та заохотити українців повернутися з-за кордону, ми повинні будемо забезпечити для них гідні умови. На рівні не гіршому, ніж у поточних країнах їхнього перебування. Інакше ці люди просто не захочуть працювати в Україні.
