Хрущовки досі мають попит: що кажуть експерти ринку

Хрущовки досі мають попит: що кажуть експерти ринкуХрущовки зводили в радянські часи як тимчасове житло, тож більшість таких будинків уже віджила свій термін експлуатації. Перед Україною постає вибір: продовжувати їм життя через реновацію чи повністю зносити. Водночас попит на таке житло залишається сталим.Про це в коментарі 24 Каналу розповіли архітектор Олег Гречух та експертка з ринку нерухомості Олена Гайдамаха.Хрущовки часто зазнавали перебудов, що зменшили їхню стійкість, а точний ступінь зношеності значної частини таких будинків невідомий через відсутність обстежень.Хрущовки почали зводити ще у 1950-х роках для швидкого розв’язання житлової кризи. Це переважно п’ятиповерхові панельні або цегляні будинки без ліфта, розраховані на експлуатацію протягом 50−75 років. Сьогодні більшість таких будівель у приватній власності, що ускладнює реновацію.Архітектор Олег Гречух зазначає, що для хрущовок характерні не лише конструктивні, а й правові проблеми: часто відсутня проєктна документація, тому потрібні додаткові дослідження.«Іноді реновація коштуватиме надто дорого, — пояснює він, — тож дешевше знести будинок і збудувати новий. У багатьох хрущовках проблеми з комунікаціями: вентиляційні блоки вбудовані всередині квартир і не ремонтуються без втручання у приватну власність. Те саме стосується каналізації, водогону, опалення».За словами архітектора, потрібна систематизація для кожного типу хрущовок, адже їхній стан залежить від року будівництва, технологій і матеріалів. Перші будинки з цегляних блоків нині у найгіршому стані. У хрущовок з керамзитобетонних панелей руйнуються шви, що з’єднують конструкції. Цегляні варіанти без великої модульності загалом краще збереглися.Додаткову небезпеку становить відсутність технічних обстежень і самовільні перебудови. «Іноді на перших поверхах власники кафе чи магазинів втручаються в опорні стіни без дозволів, змінюють входи, що також підточує будинок», — каже архітектор.До цього додаються природні чинники, такі як просідання ґрунту, протікання дахів, підмивання дощами, що погіршує стан будівель.Рієлторка Олена Гайдамаха нагадує, що розмови про знесення чи реновацію хрущовок у Києві тривають понад 20 років, але практичних зрушень небагато.«Виселити хрущовку складно, — каже експертка. — Люди звикли, у більшості зроблено сучасні ремонти. У під’їздах замінені двері, склопакети, сходи охайні. Більшість будинків підключені до газу, що є перевагою під час блекаутів».За її словами, хрущовки становлять близько 10% ринку нерухомості Києва. Багато з них розташовані в центральних районах, тож вартість таких квартир залишається високою.«Усе залежить від стану житла. У центрі можна знайти хрущовку як за 600, так і за 3 тисячі доларів за квадратний метр», — уточнює Гайдамаха.Проблему хрущовок у державі визнають нагальною. Водночас про масове знесення поки не йдеться, економічно доцільнішою вважають реновацію.У вересні 2022 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 6458 про комплексну реконструкцію застарілого житлового фонду. Документ отримав численні правки й наразі перебуває на доопрацюванні.Пріоритет планують віддавати модернізації будинків у межах кварталів та оновленню інженерної й соціальної інфраструктури. Знесення з подальшим новим будівництвом буде можливе лише після технічного обстеження, енергоаудиту, техніко-економічного обґрунтування та за згоди більшості мешканців.🔎 InvestMarket від «Мінфін» — зручний каталог інвестиційних можливостей. Обирайте те, що підходить саме вам.