Зарплати держслужбовців зросли на 43%, але більшість чиновників все одно вважає їх занадто низькими

Зарплати держслужбовців зросли на 43%, але більшість чиновників все одно вважає їх занадто низькимиЗаробітна плата державних службовців зросла на 43%, проте більшість чиновників вважають свою зарплату неадекватною до виконуваних обов’язків.Про це свідчать дані опитування, проведеного серед держслужбовців, повідомляє пресслужба Рахункової палати.Зазначається, що відомство провело аудит реформування системи оплати праці державних службовців і дійшло висновку, що зміни, запроваджені з 2024 року, не забезпечили головної мети — створення справедливої, прозорої та конкурентоспроможної системи.Реформа оплати праці держслужбовців, що стартувала у 2016 році, мала усунути диспропорції в заробітках між різними органами влади та підвищити конкурентність державної служби. З 1 січня 2024 року запроваджено єдині підходи до визначення посадових окладів на основі класифікації посад.Ключовим елементом реформи стало впровадження класифікації посад. Кожну посаду віднесено до певної сім’ї, рівня та юрисдикції. Основна ідея реформи полягає в тому, що чим складніша та відповідальніша робота, чим більше спеціалізованих знань і навичок вона потребує, тим вищою має бути оплата праці державного службовця.За даними аудиту:

• посадовий оклад став основною складовою зарплати;
• досягнуто співвідношення 81,7% сталої частини до 18,3% варіативної;
• надбавку за вислугу років зменшено з 50% до 30%;
• середньомісячна зарплата держслужбовців збільшилася на 43% порівняно з 2023 роком.

Попри це, аудитори дійшли висновку, що реформа не принесла очікуваних результатів.Реформа готувалася й запроваджувалася поспіхом за чотири місяці, без належної координації та контролю між органами влади. Нормативна база виявилася суперечливою, а автоматизована система класифікації посад, запланована ще у 2023 році, досі не запрацювала.Класифікація посад почала діяти не за затвердженим урядовим планом, а на підставі доручення прем’єр-міністра в межах бюджетного процесу. Закон, який мав стати її правовою основою, ухвалили лише через рік після фактичного запуску реформи.Через відсутність уніфікованих підходів деякі органи штучно відносили посади до категорій із вищими окладами. Також для окремих установ бюджет встановлював особливі умови оплати праці, що порушило принцип «рівна оплата за однакову працю».За висновками Рахункової палати, реформа не зробила систему оплати праці справедливішою чи прозорішою. Держава досі не має повних даних про фактичні нарахування зарплат держслужбовцям, що унеможливлює ефективне планування витрат.Опитування НАДС показало, що:

• майже 50% держслужбовців називають низьку зарплату основною причиною звільнення;
• кількість молодих працівників до 35 років зменшилася на 1,5% за рік;
• 78,6% респондентів вважають свою зарплату неадекватною до виконуваних обов’язків.

Нагадаємо, раніше Finance.ua з посиланням на дані Міністерства фінансів писав, що заробітки працівників центральних органів влади у вересні знизились порівняно з попереднім місяцем. Середня нарахована зарплата чиновників становила 59,1 тис. грн проти 61,6 тис. грн у серпні. Порівняно з вереснем 2024 року, коли держслужбовці отримували 55,8 тис. грн, їхні доходи зросли на 5,9%.У середньому керівництво держорганів отримує 127,8 тис. грн — більш ніж удвічі вище за показник по системі.