Три чверті українських топ-менеджерів отримали підвищення зарплати у 2025 році — дослідженняУкраїнський бізнес нині опинився у парадоксальній ситуації: ринок праці розширюється, але дефіцит кваліфікованих управлінців відчувається сильніше, ніж будь-коли.Керівники вищої та середньої ланок — одні з самих високооплачуваних спеціалістів, за них компанії ведуть «битви». Такі результати показало дослідження кадрового порталу GRC.UA, надане finance.ua.GRC.UA дослідив, чим мотивують та як утримують топ-менеджерів, від яких залежить стратегія та майбутнє бізнесу.За результатами дослідження, зростання
зарплат керівників було швидшим за середній темп зарплат по країні. Три чверті українських топ-менеджерів стали отримувати у 2025 році більше, ніж минулого року.
Найбільша частка опитаних керівників (35%) відчула мінімальне підвищення зарплати — до 10%.Ще у 30% опитаних директорів щомісячна фінансова компенсація зросла на 10−20%. Відчутне підвищення окладів отримали зовсім небагато топ-менеджерів — збільшили зарплату на 31−40% лише 4% опитаних, збільшили зарплату більше ніж на 41% лише одному з сотні директорів.
Бонуси та преміїРозмір додаткової фінансової винагороди керівників майже не змінився порівняно з минулим роком. Мало того, 45% опитаних топ-менеджерів взагалі не отримують бонуси та премії. Чверть управлінців (26%) отримують додаткову фінансову мотивацію лише раз на рік.Майже у половини опитаних розмір бонусу залежить від річної зарплати. У кожного четвертого топ-менеджера розмір бонусу оговорюється заздалегідь та має фіксовану суму у гривнях.
МотиваціїМайже всі опитані керівники (94%) зазначили, що не мають довгострокової мотивації. Лише 4% управлінців мають довгостроковий бонус, прив’язаний до результатів компанії. Кожен сотий топ-менеджер має частку в компанії або ж бере участь у акціонерній програмі.Не надто поширені серед українських компаній й
нецінові форми мотивації:
- Службовий автомобіль чи компенсацію транспортних витрат має лише чверть керівників.
- Медичне страхування оплачують лише третині топ-менеджерів.
Оплачуване навчання37% керівників зазначають, що їхні компанії взагалі не передбачають жодної оплати професійних курсів чи навчальних програм.Однак є й позитивні тенденції: 6% компаній регулярно фінансують навчання — від бізнес-шкіл і програм МВА до вузькоспеціалізованих курсів. Ще 4% організацій оплачують своїм топ-менеджерам участь у міжнародних конференціях та професійних заходах, де топи не лише здобувають нові знання, а й налагоджують стратегічні зв’язки.Найпоширеніша практика — оплата навчання за запитом (44%), коли компанія готова інвестувати в розвиток, якщо управлінець доводить, що програма критично важлива для його ролі чи проекту.ВисновкиОсновним мотивуючим інструментом, який використовують компанії у боротьбі за кваліфікованих управлінців, є лише заробітна плата. Бізнес не ігнорує інвестиції у професійний розвиток своїх керівників.Раніше ми писали, за даними державної служби статистики, в першому кварталі 2025 року середня заробітна плата стала вищою на 24,1% порівняно заналогічним періодом минулого року.Проте зарплати керівників у фінансовому секторі, в ІТ, агробізнесі та страхуванні зросли на 30−40% у порівнянні з 2024 роком. До прикладу, директор з фінансів чи маркетингу у столичній компанії може отримувати приблизно 75 тис грн.
