Чумак відзначає, що найбільше страждають робочі спеціальності, а також сфери логістики, будівництва і медицини. Він також зазначив, що Державний центр зайнятості фіксує дефіцит кваліфікованих кадрів, а Федерація роботодавців вказує на водопостачання, енергетику і медицину як на найбільш проблемні сфери для зайнятості. У таких умовах можливий відтік молоді віком 18−22 років може стати серйозною проблемою для роботодавців, змушуючи їх бити на сполох.
Чому спостереження бізнесу не збігаються з даними прикордонників
Чумак зазначає, що на практиці бізнес дійсно відчуває брак молодшого персоналу, навіть за відсутності помітного збільшення офіційних перетинів кордону. Це пов’язано з кількома факторами:
- частина молоді обирає самозайнятість, фриланс або працює в «тіні»;
- відбувається внутрішня міграція в межах України;
- багато молодих людей навчаються за кордоном без негайного працевлаштування;
- існують різні категорії відстрочок і винятків;
- існують неофіційні маршрути виїзду, які не враховуються в офіційній статистиці.
«Усе це створює “ефект відтоку” на місцевих ринках праці, навіть без значного зростання офіційних перетинів кордону», – зазначив президент Асоціації приватних роботодавців. Він також додав, що це явище найбільше відчувається в прифронтових регіонах через прагнення батьків захистити своїх дітей. Якщо рішення Кабміну призведе до ще більш масового виїзду молоді, Україна ризикує втратити частину свого трудового та інноваційного потенціалу, підкреслює експерт. «Дивлячись у майбутнє, систематичний виїзд молоді до 22 років лише посилить дефіцит кадрів, знизить продуктивність і інноваційний потенціал, а також погіршить демографічну структуру робочої сили», – додає Чумак. Він також зазначає, що відсутність повернення значної частини українців вже загрожує щорічною втратою частини ВВП, а Світовий банк прямо вказує на серйозний дефіцит робочої сили як на виклик для відновлення України.
Як утримати молодь
На думку експерта, потрібні цілеспрямовані рішення, які спонукатимуть молодь віком 18−22 роки залишатися в Україні та будувати кар’єру тут. Серед можливих рішень Чумак наводить:
- надання ваучерів на професійну перепідготовку;
- розвиток дуальної освіти відповідно до вимог роботодавців;
- оплачувані державою стажування “перше робоче місце”;
- податкові або регуляторні стимули для компаній, що наймають молодь;
- цільова підтримка у забезпеченні житлом, транспортом, безпекою в прифронтових зонах або в регіонах релокації для працевлаштування.
«Програми кар’єрного супроводу та повернення молоді (re-entry) у співпраці з університетами та громадами, а також партнерство бізнесу з університетами та ПТУ для швидкого підбору та навчання – це те, що дозволить молоді бачити можливості та залишатися працювати в Україні», – підсумовує експерт.
Нагадаємо, що у сфері роздрібної торгівлі та ресторанного бізнесу спостерігається звільнення молодих працівників віком 18−22 роки. За даними Forbes, у мережі з 10 ресторанів у Тернополі та Львові під загрозою перебуває близько 20% персоналу. У «Сільпо» кількість заяв на звільнення серед 3000 молодих співробітників поки не перевищує 3%. Директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський пояснив, що в Україні проживає близько 700 тисяч чоловіків віком 18−22 роки, з яких більшість є студентами. Лише 200−300 тисяч з цієї групи реально задіяні на ринку праці. Це становить лише 2−3% від економічно активного населення, яке налічує близько 13 млн осіб. Тому навіть у разі масового виїзду не очікується значного удару по економіці.
