Чому євро зростає і чи можливе повернення нижче 50 грн — пояснення члена Ради НБУ

Чому євро зростає і чи можливе повернення нижче 50 грн — пояснення члена Ради НБУНа початку року курс гривні опинився під відчутним тиском. Євро вперше в офіційних котируваннях перетнуло психологічну позначку у 50 грн і сягнуло 50,50 грн, а долар наблизився до своїх історичних максимумів.Про це розповів економіст і член Ради Національного банку України Василь Фурман в інтерв’ю виданню «Комерсант український».За словами Фурмана, курс євро в Україні формується під впливом двох ключових чинників: глобального співвідношення євро до долара та курсу гривні до долара. Останніми місяцями діють обидва фактори одночасно, євро суттєво зміцнився на світових ринках, а гривня зазнала сезонного послаблення.Щодо 2026 року, подальша динаміка євро залежатиме від монетарної політики Європейського центрального банку та Федеральної резервної системи США, темпів економічного зростання в ЄС і США, а також від геополітичних ризиків.Повернення курсу євро нижче 50 грн можливе за поєднання кількох чинників: зниження глобального курсу євро, сезонного зростання валютної пропозиції, стабільного міжнародного фінансування та зменшення інфляційних очікувань.Вихід курсу євро в діапазон 52−55 грн можливий лише у разі сукупності негативних шоків. Йдеться про різкі затримки міжнародної допомоги, загострення бойових дій та їх економічні наслідки, енергетичні кризи або масштабну глобальну фінансову турбулентність.Сезонні фактори мають відчутний, але не визначальний вплив на курс. На початку року традиційно зростає попит на валюту через імпорт енергоносіїв у зимовий період, значні бюджетні видатки наприкінці року, святкові виплати та премії населенню, а також старт нового фінансового і календарного року.У другій половині року ситуація зазвичай змінюється: аграрний експорт, надходження валютної виручки та скорочення сезонного імпорту підтримують гривню. Саме тому сезонні коливання не є сигналом довгострокової девальвації.Міжнародна фінансова підтримка є ключовим чинником макрофінансової стабільності в умовах війни. Затримки надходжень можуть тимчасово посилювати тиск на валютний ринок, міжнародні резерви та інфляційні очікування.Водночас, за словами Фурмана, йдеться не про нездатність економіки функціонувати, а про зростання волатильності. За наявності прогнозованих і узгоджених графіків фінансування ці ризики суттєво зменшуються.Курсовий ефект на інфляцію є обмеженим і має відкладений характер. Найшвидше на зміну курсу реагують імпортні енергоносії, пальне, а також окремі категорії імпортних продуктів і техніки.Водночас значну частину споживчого кошика формує внутрішнє виробництво, що стримує загальний інфляційний тиск. За довоєнними оцінками, ефект перенесення курсу на ціни становив близько 22%: девальвація гривні на 1 грн призводила в середньому до зростання цін на 22 копійки. Однак цей ефект не є лінійним і суттєво посилюється в разі різкої девальвації. В умовах війни ці довоєнні оцінки вже не є повністю актуальними.Національний банк не надає інвестиційних рекомендацій, однак з макроекономічної точки зору диверсифікація заощаджень залишається раціональною стратегією.Фурман зазначив, що гривневі інструменти — депозити та облігації внутрішньої державної позики — зберігають привабливість. У 2025 році вкладення населення у строкові гривневі депозити зросли майже на 20%, а в гривневі ОВДП — на 67%. Водночас чистий попит населення на валюту був майже вдвічі меншим, ніж роком раніше.