Поділ будинку: що варто знати перед початком

Поділ будинку: що варто знати перед початкомПоділ приватного будинку — це комплексна процедура, яка включає не лише юридичні формальності, а й технічну оцінку стану будівлі. Вік будинку, відповідність будівельним нормам, наявність прибудов та навіть конфлікти між співвласниками можуть суттєво вплинути на можливість його розподілу. В Україні такі процедури регулюються Інструкцією щодо поділу та виділу нерухомого майна та Законом «Про регулювання містобудівної діяльності».Перед тим, як розпочати юридичну частину, необхідно переконатися, що поділ узагалі можливий. Будинок має мати:

• окремі входи;
• підведені інженерні комунікації;
• приміщення, якими можна користуватися незалежно.

Якщо є самовільні прибудови або зміни планування, їх потрібно легалізувати та внести до реєстру, інакше поділ буде заблоковано.Поділ майна можливий лише за згоди всіх співвласників. Якщо хтось відмовляється або недоступний, питання вирішується через суд.Крім того, необхідно підтвердити, що поділ не порушує безпеку будівлі. Це робить сертифікований інженер під час технічної інвентаризації.Також на земельній ділянці не повинно бути споруд без документів — гаражів, сараїв, літніх кухонь чи прибудов. Їх потрібно узаконити.Поділ будинку неможливий без поділу землі під ним. Для кожної нової частини:

• присвоюють новий кадастровий номер;
• дані вносять до Державного земельного кадастру;
• оформлюють нові документи на право власності.

Тільки після цього можна реєструвати поділ самого будинку.Для проведення процедури знадобляться:

• паспорти та коди всіх співвласників;
• документи на право власності на будинок і землю;
• технічний паспорт на будівлю з актуальними планами;
• проєкт реконструкції (якщо поділ здійснюється шляхом перепланування).

Якщо частки виділяються «в натурі», співвласники укладають у нотаріуса договір про розподіл.

1. Отримання дозволу на реконструкцію (за необхідності).
2. Оновлення технічного паспорта після виконаних робіт.
3. Введення в експлуатацію кожної окремої частини.
4. Державна реєстрація права власності на новостворені об’єкти.

Після завершення процесу кожний власник отримує своє свідоцтво про право власності, а будинок фактично стає двома або більше самостійними об’єктами нерухомості з окремими адресами.