Загрязненные территории и темпы разминирования
Приблизно 25% території України, що становить понад 13,9 мільйонів гектарів, постраждали від бойових дій. З них 9,85 мільйонів гектарів сільськогосподарських угідь у 10 областях залишаються забрудненими вибуховими предметами, що складає майже 25% від усіх сільгоспугідь країни. Однак процес відновлення безпечного використання цих земель, включаючи обстеження та розмінування, іде вкрай повільно. З 2022 року до липня 2025 року вдалося очистити лише 7,75 тисяч гектарів за національними стандартами, що становить всього 0,08% від загальної площі забруднених територій. Ще 403 тисяч гектарів були повернуті аграріям спрощеним порядком.Якщо темпи розмінування залишаться такими ж, повне відновлення цих земель займе близько 83 років.
Економічні та соціальні наслідки
Забруднення територій мінно-вибуховими пристроями значно впливає на економіку та безпеку держави. За оцінками Інституту глобальних змін Тоні Блера та Міністерства економіки, щорічні втрати ВВП України досягають приблизно 11 мільярдів доларів. Внаслідок недоступності земель для обробітку, експорт аграрної продукції знизився на 4,3 мільярда доларів щороку. Державний бюджет втрачає понад 1,1 мільярда доларів у вигляді податкових надходжень. Державна екологічна інспекція оцінює збитки від забруднення земельних ресурсів у понад 1,1 трильйона гривень. Крім економічних втрат, забруднення територій вибухівкою загрожує безпеці та благополуччю мільйонів українців, оскільки на потенційно забруднених територіях проживає близько 6,4 мільйона осіб.
Недоліки планування
У 2023−2024 роках розмінування проводилося за двома різними схемами:
- спеціальні програми для сільгоспугідь, розроблені ДСНС та Мінагрополітики;
- плани очищення деокупованих територій, що охоплювали всі забруднені ділянки, включаючи сільськогосподарські.
Проте, порядок розробки, моніторингу та контролю цих планів не був затверджений нормативно, а критерії пріоритизації завдань не були закріплені в законодавстві. Це призводило до включення в плани неприоритетних або вже очищених територій.
Брак кадрів і техніки
У період з 2022 по 2024 роки понад 91% робіт із розмінування виконували ДСНС та Міноборони. Процес затримувався через бойові дії, обмежений доступ до територій, а також нестачу кадрів і технічних засобів. У 2023 році було обстежено 60% запланованих площ, але очищено лише дві третини. У 2024 році ситуація покращилася: 89% обстежених територій були очищені. Основною причиною затримок залишається низький рівень кадрового та технічного забезпечення відповідних підрозділів. Станом на 1 січня 2025 року було зареєстровано 73 оператори протимінної діяльності, але реально працювало лише 24, на яких припадало всього 9% усіх робіт. Лише чотири оператори мали повний спектр дозволів. Загальна кількість саперів становить 1,7 тисячі, що є недостатньо для системного розмінування.
Проблеми з компенсацією
У 2024 році розпочала свою діяльність бюджетна програма компенсації аграріям витрат на гуманітарне розмінування. Планувалося виділити 3 мільярди гривень, але фактично було виділено лише 434,5 мільйона гривень. Аудит показав, що механізм компенсацій є складним і забюрократизованим. До квітня 2024 року жоден аграрій не отримав відшкодування.
