Долг Украины превышает безопасный уровень, нужны реформы управления - Счетная палата

Долг Украины превышает безопасный уровень, нужны реформы управления - Счетная палатаЗа роки війни загальний обсяг державного боргу зріс утричі — до 7,4 трлн грн, а його співвідношення до ВВП сягало подекуди понад 90%. Витрати на його обслуговування протягом 2022-І півріччя 2025 року становили 3,2 трлн грн.Про це свідчить звіт Рахункової палати.Через повномасштабну війну витрати держави, особливо на оборону, суттєво зросли, а виробництво, експорт та інвестиції скоротилися. Це призвело до падіння ВВП і різкого зростання бюджетного дефіциту, який покривали здебільшого за рахунок зовнішніх запозичень. Їхня частка у структурі боргу піднялася з 47 до 75 відсотків, а загальний обсяг досяг 4,3 трильйона гривень.Державний борг зріс утричі — до 7,4 трильйона гривень. Його співвідношення до ВВП коливалося від 77,8 до 90,9 відсотка, що перевищує безпечний рівень, визначений Бюджетним кодексом (до 60 відсотків). За цей період дефіцит державного бюджету у 2022 році зріс на 460 відсотків, у 2023 ще на 46,1 відсотка, а у 2024 році — на 1,7 відсотка.На обслуговування та погашення боргу держава витратила 3,2 трильйона гривень, тобто кожна п’ята гривня бюджету йшла на боргові зобов’язання.Мінфін проводив заходи з оптимізації боргового навантаження, зокрема реструктуризацію зовнішнього боргу у 2024 році, обмін облігацій на внутрішньому ринку та випуск військових облігацій, що принесли 1,4 трильйона гривень.Однак аудит виявив низку недоліків. Не були затверджені середньострокові стратегії управління боргом на 2023−2027 роки, не розроблені проєкти бюджетних декларацій, а створене у 2020 році Боргове агентство так і не почало роботу.Також відсутні індикатори боргових ризиків, а надані Рахунковій палаті документи не підтверджують їх належну оцінку. Серед проблем: відсутність затверджених процедур для залучення кредитів у комерційних банках і порядок обміну даними між Мінфіном та Казначейством.Також Мінфін не впровадив автоматизовану систему управління ліквідністю і не затвердив методику прогнозування руху коштів Єдиного казначейського рахунку (ЄКР). У 2022−2025 роках для покриття дефіциту бюджету було використано понад 647 мільярдів гривень із ЄКР, зокрема понад затверджені ліміти. Аудитори зафіксували 17 випадків перевищення фактичних обсягів фінансування та 15 випадків здійснення операцій без погодження з Мінфіном.Рахункова палата рекомендувала Мінфіну:

• визначити організаційно-методологічні засади управління боргом і забезпечити належний контроль;
• розробляти річний план державних запозичень після ухвалення держбюджету та звітувати про його виконання;
• створити інформаційну систему прогнозування руху коштів на ЄКР;
• затвердити механізм функціонування інформаційно-аналітичної системи «УДБ» та порядок обміну даними між Мінфіном і Казначейством.

Нагадаємо, раніше Finance.ua писав, що станом на 30 вересня 2025 року державний і гарантований державою борг України становив 8,02 трлн грн, або 194,2 млрд доларів США. Із цієї суми зовнішній борг складає 6,06 трлн грн (75,6%), або 146,8 млрд доларів, а внутрішній 1,96 трлн грн (24,4%), або 47,5 млрд доларів.