
- порушення вимог закону про фінансовий моніторинг;
- здійснення сумнівних фінансових операцій;
- потрапляння клієнта або його контрагентів під санкції;
- рішення банку, пов’язане з його комерційною політикою;
- порушення умов договору.
Обычно банк зобов’язаний попередити клієнта про припинення обслуговування щонайменше за 30 днів, якщо інше не передбачено договором.В екстрених випадках — наприклад, за підозри у злочині чи необхідності блокування рахунку відповідно до закону про фінмоніторинг — блокування може відбутися негайно, а клієнта повідомлять уже після цього.Якщо розрив ініційований банком, клієнту може бути нарахована значна плата. На відміну від комісії за неактивність (яка зазвичай становить 20−100 грн для гривневого рахунку), плата за розрив ділових відносин може сягати 30% від залишку коштів на рахунку — без обмежень за сумою. Таку практику застосовують, зокрема, А- Банк, Банк Південний і Банк Власний Рахунок.В інших установах розмір комісії нижчий, проте залишається відчутним. Тому клієнтам варто уникати ситуацій, коли ініціатором розриву стає банк, і ще на етапі укладення договору уточнювати розмір такої комісії.Детальніше про інші банківські комісії, про які ви могли не знати, читайте у статті за посиланням.


