Податкова назвала ключові ознаки «дроблення бізнесу»

Бізнеси вдаються до “дроблення”, щоб мінімізувати податкиПодаткові органи продовжують пильнувати український бізнес на предмет скорочення податкових зобов’язань через сумнівні схеми. Одним із найбільш розповсюджених методів ухилення від сплати податків у повному обсязі є так зване «дроблення бізнесу». Про це повідомляє ГУ ДПС в Одеській області.Податківці застерігають, що держава активно відстежує такі маніпуляції та закликає бізнес працювати чесно.Під цією схемою розуміють штучний поділ великої або середньої компанії на мережу окремих суб’єктів — найчастіше фізичних осіб-підприємців (ФОП), які обирають спрощену систему оподаткування.Головна мета «схеми» — формальне дотримання лімітів доходу, що дозволяє залишатися на «спрощенці» та уникати переходу на загальну систему оподаткування.Податкова служба виокремлює ключові ознаки, за якими ідентифікують такі схеми:

• використання спільної IP-адреси для банківських операцій та звітності (РРО/ПРРО);
• єдина адреса реєстрації;
• одне торговельне приміщення;
• робота під спільним брендом або торговою маркою;
• наявність спільного складу, спільних бухгалтерів та найманого персоналу для всіх суб’єктів.

Окрім уваги з боку держави, яка з кожним роком посилює контроль за пов’язаними особами, «дроблення» створює низку внутрішніх проблем для власника. Зокрема, це значно ускладнює адміністрування: замість однієї структури доводиться керувати десятками рахунків, договорів та кадрових звітів, що призводить до зайвих витрат часу й ресурсів.Окремо фахівці ДПС наголошують на репутаційних ризиках. Сучасні контрагенти та інвестори віддають перевагу прозорим партнерам. Використання схем «мультиплікації ФОПів» може сприйматися ринком як ознака ненадійності, що заважає побудові довгострокових бізнес-відносин.ГУ ДПС в Одеській області закликає представників бізнесу дотримуватися вимог законодавства та обирати прозорі моделі роботи. Це не лише забезпечує рівні умови для всіх учасників ринку, а й гарантує стабільне наповнення бюджетів усіх рівнів, що є критично важливим для держави.Як ми повідомляли раніше, через тіньові схеми Україна недоотримує більше 1 трлн грн, що створює нерівні умови для конкуренції, зокрема в агросекторі, ритейлі та переробній галузі.