В Україні зростає кількість судових справ через борги за комуналку

Постачальники активніше використовують судові механізми для повернення боргів.В Україні зростає кількість судових справ про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Постачальники активніше використовують судові механізми для повернення боргів.Про це повідомили юристи, опитані агентством «Інтерфакс-Україна».За словами голови комітету Асоціації адвокатів України з цивільного права та процесу, керівниці адвокатського бюро Тетяни Даниленко, однією з причин є відновлення перебігу позовної давності, яка знову застосовується у звичайному режимі.«Наразі в судах масово почали з’являтися справи про стягнення заборгованості за комунальні послуги. Значною мірою це обумовлено тим, що в Україні відновлено перебіг позовної давності, який знову застосовується у звичайному режимі, а механізм „замороження“ боргів більше не діє», — сказала Даниленко.Юристка зазначила, що українське законодавство не передбачає поняття повного списання боргу за житлово-комунальні послуги. Однак за наявності підстав споживач може оскаржити частину нарахувань або домогтися зменшення суми заборгованості.Із 1 січня 2026 року постачальники комунальних послуг зобов’язані самостійно здійснювати перерахунок, якщо послуги:

• не надавалися;
• надавалися не в повному обсязі;
• були неналежної якості.

Такий перерахунок має проводитися автоматично, без заяв від споживачів.Водночас звільнення від примусового стягнення боргів діє лише на територіях активних бойових дій і не поширюється на зони можливих бойових дій.Законодавство встановлює тривалість позовної давності три роки для примусового стягнення боргів у судовому порядку. Однак суд застосує цей строк лише за умови, що споживач подасть відповідну заяву під час розгляду справи.«На практиці надавачі послуг нараховують таку заборгованість не завжди правильно, а також намагаються стягнути її за якомога більший період часу. Тому слід знати, що суд може застосувати строк позовної давності до таких боргів лише у випадку, якщо споживач захищатиме свої права та надасть суду заяву про застосування строку позовної давності внаслідок її спливу», — розповіла Даниленко.Як пояснив юрист адвокатського бюро Івана Хомича Олександр Груздєв, постачальники можуть стягувати борги навіть за відсутності письмового договору.Велика Палата Верховного Суду визначила, що якщо власник фактично користувався послугами, це вважається фактичними договірними відносинами. У такому разі суд може стягнути не лише основний борг, а й:

• інфляційні втрати;
• 3% річних за весь період прострочення.

Адвокат Євген Буліменко зазначив, що поширеною є практика стягнення боргу через судовий наказ. У такому випадку заява розглядається без судового засідання і без виклику сторін. Суди здебільшого задовольняють такі вимоги, якщо споживач не доведе відсутність боргу або помилки в розрахунках.Громадяни, які перебувають за кордоном або проживають в іншому регіоні понад 30 днів, можуть зменшити нарахування за окремі послуги, подавши заяву постачальнику.Водночас незалежно від фактичного проживання необхідно оплачувати теплопостачання, утримання багатоквартирного будинку, обслуговування внутрішньобудинкових мереж і прибудинкової території.Законодавство забороняє стягувати заборгованість, що утворилася після 24 лютого 2022 року, із споживачів, які залишили місце проживання. Для громад у зонах бойових дій або окупації також діє заборона на застосування фінансових санкцій.Крім того, постачальникам заборонено припиняти або обмежувати надання комунальних послуг через несплату під час воєнного стану.Водночас сам воєнний стан не звільняє від обов’язку оплачувати комунальні послуги. Остаточний підхід до врегулювання накопиченої заборгованості після його завершення ще не сформовано і залежатиме від подальшої судової практики.